1. Індустріальна революція в країнах Західної Європи

Важливим кроком у розвитку людства була індустріальна (промислова) революція. Вона розпочалася в Англії в середині XVIII ст. і тривала впродовж усього «довгого» XIX ст., охопивши також інші країни Європи та США.

Велика Британія не випадково стала батьківщиною індустріальної революції. Країна мала значні поклади вугілля та залізної руди, була провідною колоніальною державою у світі, а також країною з політично стабільним суспільством. Британські колонії — це водночас і джерело сировини, і ринок збуту промислових товарів. Попит на британські товари зростав, що спонукало до механізації виробництва товарів.

У ході індустріальної революції і впродовж кількох наступних десятиліть частка Англії у світовому промисловому виробництві зросла більше ніж удесятеро. Країна отримала неофіційний статус «майстерні світу». Приклад Англії наслідували інші країни.

Індустріальна революція розпочалася з технічних удосконалень у текстильній промисловості. Впровадження нової техніки підвищувало здатність робітників виробляти більше товарів за низької їхньої собівартості. Так, у другій половині ХVШ ст. в Англії була сконструйована механічна прядка, яку назвали «Дженні». Завдяки їй робітник використовував водночас кілька веретен із нитками замість одного. Невдовзі у Великій Британії налічувалися вже десятки тисяч таких прядок. Ще однією новинкою в текстильній промисловості наприкінці століття став ткацький верстат, що механізував процес виготовлення тканини. Велике значення для кравецького, шевського й інших видів виробництва мав винахід швацької машини.

Індустріальна революція — перехід від аграрної економіки, для якої характерні ручна праця і ремісниче виробництво, до індустріального суспільства з переважанням машинного виробництва.

«Майстерня світу» — неофіційна назва Великої Британії в середині ХІХ ст. Індустріальна революція та ресурси колоній забезпечили британським підприємцям монопольне становище на світовому ринку, завдяки чому країна стала найбільшим експортером машин та устаткування.

Не менш важливу роль в індустріальній революції відіграли новації в металургійній промисловості. У середині ХІХ ст. в Англії було запатентовано недорогий спосіб масового виробництва сталі — основного матеріалу для виготовлення різноманітної техніки, інструментів і машин, а також кораблів і будівель. Великий попит на залізничні

рейки, кріплення, частини мостів заохочував до впровадження нових способів виплавляння металів.

Ще на початку XVIII ст. в Англії розробили паровий двигун, за допомогою якого відкачували воду із шахт. Після вдосконалення його почали використовувати в залізничних локомотивах і морських суднах. Тоді ж з’явилися локомобілі — пересувні парові установки, які використовували в сільському господарстві й на будівництві.

Двигун внутрішнього згоряння (спочатку — газовий, а згодом — на рідкому паливі) — ще один важливий винахід часів індустріальної революції. Великого поширення в промисловості й транспортній галузі набув двигун, що працював на нафті.

Уже на початку ХІХ ст. з’явилися перші динамо-машини (електричні генератори). їх використовували не тільки для вироблення електроенергії, але і як електродвигуни. Наприкінці століття навчилися передавати електроенергію на значні відстані по дротах; з’явилися перші електростанції.

Суттєвих змін зазнав також транспорт. До появи парового двигуна сировину й готову продукцію перевозили возами або човнами. На початку ХІХ ст. в США було побудовано перший у світі колісний пароплав. До середини століття пароплави вже переміщали вантажі через Атлантичний океан. Для обшивки дерев’яних корпусів, а згодом і для виготовлення суднових корпусів почали використовувати метал.

На морських суднах установлювали поршневі парові машини, а з часом парові турбіни. Це збільшило потужність і швидкість суден і, як наслідок, пожвавило морську торгівлю.

Розвиткові міжнародної торгівлі неабияк сприяло будівництво каналів. Подією світового значення стало відкриття в середині XIX ст. в Єгипті Су-ецького каналу, який з’єднав Середземне й Червоне моря, забезпечивши можливість сполучити Європу й Азію найкоротшим шляхом. Зокрема, шлях з Англії чи Голландії до Індії скоротився майже на 13 тис. км.

Перша залізнична аварія з нещасним випадком. Ілюстрація з Wikimedia Commons. 1830р.

Перегляньте короткометражний фільм «Прибуття потяга на вокзал Ла-Сьота» (1896). На підставі вбрання та ручної поклажі людей, які виходять із вагонів, а також зустрічають поїзд, зробіть висновок щодо того, представники яких соціальних верств користувалися в ті часи послугами залізничного транспорту.

Як Вам здається, камера оператора зафіксувала реальних пасажирів чи це постановчий фільм із залученням акторів, які грали роль пасажирів?

Перегляньте відеосюжет про Берту Бенц, першу водійку, винахідницю міжміських автомобільних поїздок, ділову партнерку й дружину німецького автоінженера та винахідника Карла Бенца, яка здійснила першу в історії автомобільну поїздку на довгу (понад 100 км) відстань. Наскільки, на Вашу думку, важливим для утвердження рівності між жінками й чоловіками було те, що жінки активно опановували кермування автомобілем?

Як Ви вважаєте, для людей якого соціального статусу і яких статків були доступними перші автомобілі?

На початку XIX ст. в Англії з’явилися перші паротяги. Одразу істотно зросла продуктивність залізничних перевезень, зокрема пасажирських. До середини століття Велика Британія збудувала тисячі кілометрів залізниць. Також англійці розробили нову технологію для дорожнього будівництва з використанням щебеню. Дороги стали рівнішими й більш довговічними.

Активно розвивалася хімічна промисловість: було створено речовини, необхідні для виробництва скла, фарб, відбілювачів, штучних добрив, ліків тощо.

Завдяки технічним удосконаленням друкарські верстати перетворилися на машини швидкого друку. Новим явищем стала фотографія. З першої чверті XIX ст. поширився оптичний телеграф, проклали телеграфні кабелі, зокрема й підводні, між розвиненими країнами та метрополіями й колоніями. З винайденням телефону почав активно розвиватися телефонний зв’язок. Перші телефонні станції з’явились у США, а потім у Європі — у Парижі, Берліні, Одесі, Ризі й Варшаві.

Індустріальна революція охопила також українські землі, де відбувався перехід від мануфактур до фабрик із використанням найманої робочої сили та різних машин (парових, потім двигунів внутрішнього згоряння та електричних), зростала кількість підприємств і протяжність залізниць.

Завод доби індустріальної революції. Ілюстрація із журналу. ХІХ ст.

2. Початок становлення індустріального суспільства

Індустріальна революція не обмежилася оновленням знарядь праці й методів господарювання. Вона стосувалася всіх сфер суспільства. Зросла чисельність промислових робітників, зміцнилося становище промислової буржуазії; до виробництва залучили жінок.

Зосередження фабрик у містах зумовило прискорений розвиток міст (урбанізація), істотно змінивши співвідношення кількості міського й сільського населення. Зокрема, в Англії чисельність міського населення перевищила чисельність сільського, адже дедалі більше селян залишали

свої домівки й переселялися до міст (міграція). Ніби магніт, міста притягували селян: фабрики й заводи давали надію на краще життя. Через масову міграцію в містах загострилися соціальні проблеми, зокрема житлова, з’явилася велика кількість безпритульних. Міста ставали осередками соціального напруження.

У розвинених країнах (наприклад, у Франції) на законодавчому рівні ухвалювали програми будівництва дешевого житла.

Зростання міст і міського населення, занепад відокремлених, замкнутих сільських громад, збільшення чисельності й впливу середнього класу, полегшення переходу з одного класу до іншого — ці ознаки свідчили про початок становлення нового індустріального суспільства.

Суперечності попередньої епохи між спадковими аристократами й селянами поступилися місцем складнішим і гнучкішим відмінностям між трьома основними класами індустріального суспільства: 1) робітничим (фабричні й заводські робітники); 2) середнім (службовці, власники середнього і малого бізнесу, політики, адвокати, митці, службовці) і 3) вищим (власники великого бізнесу й великі менеджери).

Належність до одного з трьох класів визначали рівень освіти, рід занять, а також дохід, який не обов’язково залежав від походження й знатності людини, а часто був результатом її підприємливості. «Статус» уже не передавався, як раніше, у спадок від батьків до дітей (наприклад, графський титул), а досягався людиною, по суті, «з нуля». Чимало людей піднімалося соціальною драбиною вгору лише завдяки власним зусиллям або чеснотам.

На іншому полюсі індустріальної революції перебував клас робітників. Жінки важко працювали на бавовняних фабриках, а чоловіки — у шахтах і на заводах. Процес упровадження машин на заводах і фабриках супроводжувався звільненням надлишкової робочої сили. Унаслідок цього наприкінці XVIII ст. виник рух луддитів (руйнівників машин).

їхнє найменування походить від прізвища підмайстра Лудда, який власноруч зруйнував свій в’язальний верстат. Формування індустріального суспільства неминуче породжувало конфлікти між підприємцями й робітниками. Підприємці, аби збільшити прибутки, посилювали вимоги до своїх працівників: подовжували тривалість робочого дня, знижували норми оплати праці, запроваджували штрафи тощо. Для захисту своїх інтересів наймані робітники почали створювати професійні спілки. В Англії вони отримали назву тред-юніони. Спочатку і підприємці, і влада намагалися їх заборонити. В Англії навіть видавали спеціальні закони проти «змовницьких організацій», однак вони не діяли, і тред-юніони фактично були узаконені.

Тред-юніони (від англ. trade — професія і union — об’єднання) — назва профспілок у Великій Британії та інших англомовних країнах.

Розгляньте картину кінця ХІХ ст. ірландського художника Джорджа Джоя, на якій зображено пасажирів з числа представників середнього класу в багатомісному автобусі на кінській тязі в Лондоні. Опишіть убрання пасажирів та висловте припущення щодо роду їхніх занять.

Спочатку профспілки об’єднували тільки чоловіків; жінок не чекали у тред-юніонах. Це було на руку підприємцям. Вони наймали на роботу жінок, які вимушено погоджувалися працювати за меншу плату.

Згодом почали формуватися жіночі профспілкові організації. Так, у Великій Британії виникла Жіноча профспілкова ліга. У середині 1860-х років у США з’явилася перша винятково жіноча профспілка працівниць пралень. Метою своєї діяльності вона проголошувала «допомогу в організації найманих робітниць у профспілки, аби допомогти їм забезпечити умови, необхідні для безпечної та ефективної праці, а також отримувати справедливу винагороду за свою працю».

Пізніше, на початку ХХ ст., відбулося злиття жіночих тред-юніонів з чоловічими.

3. Наслідки індустріальної революції

Загалом індустріальна революція мала далекосяжні наслідки.

Економічні наслідки

Повсюдне запровадження фабричного виготовлення товарів; машини витіснили ручну працю; ремесло поступилося місцем промисловому виробництву.

Створення машин нового типу, які за допомогою двигуна й передавальних механізмів здійснювали операції, що раніше виконувалися вручну.

Перехід до машинної індустрії, поява великої фабрично-заводської промисловості.

Зростання частки промислового виробництва й відповідне скорочення питомої ваги сільського господарства.

Закладення основ ринкового виробництва. До середини XIX ст. європейське суспільство перетворилося з аграрного на промислове.

Соціальні наслідки

Значне зростання чисельності найманих працівників.

Виокремлення із середовища найманих працівників прошарку висо-кооплачуваних спеціалістів, інженерів, менеджерів.

Поява серед промислових робітників «робітничої аристократії», яку уособлювали кваліфіковані робітники й майстри.

Активна участь в акціях протесту низькооплачуваних некваліфікова-них робітників (підсобних працівників, вантажників, прибиральників та ін.), які становили значну групу робітничого класу.

Поява професійних спілок, галузевих об’єднань робітників, а також загальнонаціональних профспілкових об’єднань на кшталт Британського конгресу тред-юніонів (1868).

Виникнення нових професій, які потім тривалий час вважали «жіночими»: друкарка, секретарка, телефоністка.

Поява організацій, які виступали за рівноправність чоловіків і жінок. Зародження суфражизму.

Ухвалення в індустріальних країнах законів, які обмежували використання дитячої та жіночої праці, регулювали умови праці, установлювали тривалість робочого тижня.

Політичні наслідки

Підприємці, які швидко розбагатіли, почали брати активну участь у політиці, органах влади.

Індустріальна революція більшою мірою, ніж великі завойовники, перекроїла карту світу, забезпечивши на півтора століття британський контроль над морями та найбільш вигідними колоніями.

Військові отримали нищівну зброю, яка вражала з великої відстані. Це знеособлювало війну та підвищувало здатність людини знищувати й убивати.

Культурні наслідки

Застосування та поширення науки. Найціннішими були практичні дослідження. Так само як релігія була характерною ознакою Середньовіччя, так і наука стала прикметою індустріального суспільства. Оскільки індустріальна революція вимагала вищого рівня освіти робітників і менеджерів, підприємці фінансували школи, бібліотеки та університети в масштабах, про які ті раніше навіть не мріяли. Зростання впливу газет і журналів.

Збагачення мови новими словами та зворотами, зумовлене розвитком техніки.

Суфражйзм — рух за надання жінкам однакових із чоловіками виборчих прав, що зародився в Англії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.

Побутові наслідки

Набагато більше людей, ніж будь-коли раніше, отримало доступ до якісних фабричних товарів, повсякденне життя стало комфортнішим. Поява нових засобів зв’язку — телеграфу й телефону.

Поширення фотографії.

Зміни в моді, інтер’єрі, оформленні вітрин тощо.

4. Спроби осмислення нової дійсності. Консерватизм, лібералізм, націоналізм, соціалізм

Чотирма «великими» ідеологіями «довгого» XIX ст. були консерватизм, лібералізм, націоналізм і соціалізм. Вони виникли, з одного боку, у процесі поступового розмивання традиційного політичного світогляду минулого, а з іншого — унаслідок формування нового світогляду під впливом англійської, північноамериканської та французької революцій. Ці ідеології були різними способами осмислення нової дійсності, пошуку можливостей для вдосконалення людини та суспільства, описували бажане майбутнє і шляхи його досягнення.

Основні ідеї консерватизму.

непорушність існуючого стану речей; засад державного й суспільного життя; природної ієрархії та привілеїв певних верств населення; моральних принципів, на яких ґрунтуються сім’я, релігія; права власності; єдині для всіх моральні норми, які підтримувала релігія; переконаність у тому, що люди від народження не є рівними; неможливість зробити людей рівними за допомогою закону; головна роль у досягненні особистої свободи й захисті соціального порядку належить приватній власності;

основною рушійною силою розвитку є дотримання традицій; людський розум обмежений, тому важливо дотримуватися традицій, перевірених життям.

Основні ідеї лібералізму:

непорушність природних прав і свобод особистості, зокрема права на життя, свободу й приватну власність; переваги цих прав над інтересами суспільства й держави;

особиста свобода; невтручання держави в приватне життя громадян;

Ідеологія — філософські, політичні, моральні, релігійні та мистецькі погляди, що характеризують те чи інше суспільство, клас, політичну партію; світогляд, переконання.

Консерватизм — політична ідеологія, що орієнтується на збереження і підтримання історично сформованих засад державного й суспільного життя. Лібералізм — політична течія, яка проголошує найвищою цінністю права та свободи кожної окремої людини.

абсолютна цінність людської особистості й рівність усіх людей; правова рівність громадян;

поділ влади на законодавчу, виконавчу й судову; вільні вибори всіх органів влади;

в економіці — вільний ринок, необмежена конкуренція; свобода приватної власності й підприємництва.

Основні ідеї націоналізму:

людство сформувалося природним шляхом у самодостатні групи — нації;

кожна нація має право на самовизначення; націю об’єднують спільні мова та культура; нація є найвищою цінністю;

важливою цінністю є також національна держава; нація повинна брати участь у політичних справах держави; представники однієї нації мають підтримувати одне одного; освіта має бути доступною для всіх націй.

Основні ідеї соціалізму:

повалення несправедливого суспільного ладу, заснованого на приватній власності;

скасування приватної власності як основної причини соціальної нерівності;

засоби виробництва мають належати тим, хто працює з ними; ліквідація експлуатації людини людиною;

соціальна опора: наймані працівники, пролетаріат, радикально налаштована молодь, частина інтелігенції та інших верств населення.

1740-1780-ті роки — початок індустріальної революції.

Націоналізм — політична ідеологія, яка ґрунтується на уявленні, що основою державності, господарського й культурного устрою є нація.

Нація — історична спільність людей, об’єднаних мовою, територією, певними ознаками культури й рисами характеру.

Соціалізм — вчення про перетворення суспільства, заснованого на приватній власності, на суспільство, у якому панує справедливість і рівність, шляхом встановлення колективної та ліквідації приватної власності.

1. Ознайомтеся зі спогадами одного з видатних винахідників часів індустріальної революції. Кому зі згаданих у § 3 винахідників можуть належати ці слова? Яку роль відіграв його винахід у ході індустріальної революції?

«Суботній день (1765 р.) був чудовий, і я вирушив на прогулянку. Подумки я намагався вирішити проблему, якою переймався. Я проходив повз хату пастуха, і раптом у мене сяйнула думка: оскільки пара є еластичним тілом, її втягне у вакуум. Якщо між циліндром і вихлопним пристроєм існуватиме з’єднання, туди потрапить пара, яку можна буде конденсувати, не охолоджуючи циліндр. ...Умене виникло повне бачення того, що треба зробити».

2. У чому полягала новизна суспільства, яке змінювалося під впливом індустріальної революції? Які класи і чому почали відігравати головну роль?

3. Охарактеризуйте основні ознаки й наслідки індустріальної революції.

4. Уя віть, що Ви працюєте на державній службі. Які уроки для України Ви можете взяти з вивчення індустріальної революції? Яких ризиків і «підводних каменів» Ви порадили б уникнути?

5. Висловте власне судження щодо основних ідеологій. Яка з них здається Вам найпереконливішою?

6. Визначте основні відмінності між консерватизмом, лібералізмом, націоналізмом і соціалізмом.

7. Поясніть зміст історичних понять «індустріальна революція», «суфражизм», «ідеологія», «консерватизм», «лібералізм», «націоналізм», «соціалізм».

Матеріал до практичного заняття 2

Наслідки індустріальної революції'

І. Суспільні наслідки індустріальної революції

• Прочитайте твердження 1-7. Визначте, які явища характеризують доінду-стріальні часи, а які — період індустріальної революції.

1. Пару, яку широко використовували в промисловості та транспорті, витіснили електрика й двигуни внутрішнього згоряння.

2. Висока продуктивність електричних і дизельних двигунів сприяла зростанню промислового виробництва.

3. У побуті мільйонів людей з’явилися водогін, парове опалення, каналізація, електричне освітлення, газопостачання, телефон, автомобіль, різні електроприлади.

4. Відбулося велике будівництво залізниць і парового флоту; зводилися мости, тунелі.

5. Посилилися міграція та еміграція; завдяки поліпшенню матеріальних умов, удосконаленню транспорту, імпорту продовольства, досягненням у медицині зросла народжуваність і збільшилася тривалість життя.

6. У містах з’явилися широкі проспекти, якими їздили автомобілі; електротранспорт та електричне освітлення; багатоповерхові будинки з усіма вигодами.

7. Зростала зовнішня торгівля.

ІІ. Зміни в житті й побуті різних верств населення

Індустріальна революція позначилася на повсякденному житті людей, їхньому побуті та звичках.

Ознайомтеся з переліком винаходів і вдосконалень, які подарувало «довге» XIX ст. Якими з них Ви, Ваші батьки, друзі й знайомі користуєтеся часто, якими — рідко, а без яких Ви можете обійтися?

Винаходи й удосконалення в період 1815-1870 рр.

Винаходи загального призначення	Електричний генератор; електродвигун постійного струму; газовий двигун внутрішнього згоряння, нафтова свердловина; свинцево-кислотний акумулятор; газовий лічильник; парафін; асфальтування вулиць; бетонний міст; жатка; мартенівська піч для виплавлення металу; залізобетон, наждачний папір; електрична лампочка; електричний дзвінок: зернозбиральний комбайн; сталевий плуг; закритий водолазний костюм із жорстким шоломом; мінеральне добриво, копіювальний пристрій; громовідвід для захисту будівель від удару блискавки; шкільна дошка чорного кольору; пластик; громадський туалет; тюбик; фотографія.
Транспорт	Автобус; легковий і вантажний автомобілі з двигуном; пароплав з гребним гвинтом; підводний човен; дирижабль; планер; гумова шина, метрополітен; візок, що приводився у рух бензиновим двигуном, велосипед з педалями і сідлом, в тому числі жіночий; залізничний вокзал; поїздовий вагон-ресторан; моторний човен з двигуном внутрішнього згоряння; надувні шини.
Зв’язок	Електричний телеграф; акустичний магнітний телеграф; підводний телеграфний дріт; поштовий конверт з оплаченою зарані маркою; радіозв’язок; телефонний пристрій.
Побут. Повсякденне життя	Електричне освітлення міських вулиць; газова плита; газонокосарка; лінолеум; швацька машинка з двома нитками та голкою з вушком; швейна машина для пошиття взуття; фотографія; саксофон; безпечні сірники; сучасна шпилька; ліфт; механічне піаніно; друкарська машинка; пилосос; «американські гірки»; джинси; замок-«блискавка»; хімчистка; каучукова надувна повітряна кулька; губна гармошка; туалетний папір; кишенькова запальничка.
Кулінарія. Харчування	Компресійний холодильник; мішалка для приготування морозива; скляна банка з кришкою, що закручується, для консервування; згущене молоко; маргарин; напій какао; консерви; цукор-рафінад; картопляні чіпси; шоколад у плитках; сосиски в банках; жувальна гумка.

Здоров’я. Дозвілля. Спорт.	Шприц; знеболювальні засоби; шрифт Брайля для людей з вадами зору; зуболікувальне свердло; стоматологічне регульоване крісло; медичний пластир; клавішний акордеон; критий міський басейн; гра бадмінтон; спортивне взуття.
Військова сфера	Цілісно металевий броненосець; механічний підводний човен; морська торпеда; військова форма кольору хакі; магазинна гвинтівка «вінчестер»; динаміт; колючий дріт.

ІІІ. Вплив індустріальної революції на суспільну мораль і життя людей

У період індустріальної революції більшого значення набували матеріальні блага, зокрема масове виробництво предметів широкого вжитку, зростало прагнення людей до комфорту. Дедалі більше ручну працю замінювала техніка, що, своєю чергою, змінювало умови проживання людей.

Розвиток побутової техніки був пов’язаний із появою електрики й винаходом першої електричної лампочки. До будинків почали підводити електроенергію, виникла ідея електрифікувати важку ручну працю людини. Першими побутовими електроприладами стали: плита, праска, чайник, щипці для завивання волосся, яйцеварка. Водночас із появою побутових електроприладів розвивався ремонт побутової техніки.

На всесвітній промисловій виставці наприкінці 60-х років XIX ст. було представлено десятки електричних побутових і кухонних приладів. Пізніше було створено фен, удосконалено громіздкі пилососи, пральні машини, холодильники, посудомийні машини й іншу побутову техніку.

• Ознайомтеся з висловленням англійського історика. Чи нагадує Вам описане сьогодення?

«Вугілля та сталь принесли процвітання всій Європі й переродили європейську цивілізацію... Паспорти зникли скрізь, крім Росії та Туреччини. Якщо людина, яка перебувала в Лондоні, о 9-й годині ранку вирішувала поїхати до Рима або Відня, то о 10-й вона могла вже виїхати без паспорта й туристського чека, з одним лише гаманцем у кишені».

А. Дж.Тейлор (Борьба за господство в Европе. 18481918. — Москва : Изд-во иностранной литературьі, 1958. — С. 278-279)

ГУ. Зміни в житті пересічних людей завдяки досягненням індустріальної революції

Визначте, які із цих предметів, пристроїв і засобів характеризують: а) часи, що передували індустріальній революції; б) індустріальне суспільство.

Розгляньте ілюстрації, на яких зображені вулиці Лондона в XVII й на початку ХХ ст. Що нового з’явилося в житті міста завдяки індустріальній революції? Який висновок Ви можете зробити, порівнюючи ці два зображення?

Які етапи переходу від традиційного до індустріального суспільства засвідчує вдосконалення трамвая?

Львів. 1894 р.

Які характерні ознаки мотоциклів різних епох свідчать про технічний прогрес?

Про які зміни в побуті свідчить картина XVIII ст. та фото початку ХХ ст. ? Завдяки яким винаходам відбулися ці зміни? Чому, на Вашу думку, на обох ілюстраціях зображено жінок? Чи погоджуєтеся Ви з поділом занять на «чоловічі»і «жіночі»?

Визначте, до якого часу належать подані зображення. Які зміни в побуті людей вони демонструють?

Порівняйте ілюстрації. Чим відрізняється зображене на них прасування білизни? Яка з ілюстрацій, на Вашу думку, зроблена раніше? Чому Ви дійшли такого висновку? Чому на цих і попередніх чотирьох ілюстраціях художники й фотографи зобразили жінок? Чи вважаєте Ви такий розподіл обов’язків справедливим? Чи існує він донині?

Які, на Ваш погляд, зміни в суспільному житті внаслідок індустріальної революції відображені на цих малюнках? Які зміни відбуваються в сучасній моді внаслідок наукового й технічного прогресу?

Проаналізуйте схеми тривалості подорожей із Нью-Йорка до інших міст США в 1800 і 1860 рр. Які зміни Ви помітили й чим Ви можете їх пояснити?

• Висновок

Кожна революція спричинює великі зміни. Так, аграрна революція сприяла зміцненню соціальних відносин у племенах, виникненню торговельних відносин між поселеннями, поділу праці: хлібороби обробляли землю, скотарі вирощували худобу, ремісники виготовляли знаряддя праці тощо.

Унаслідок же індустріальної революції виникли подібні до сучасних міста, прискорився технічний прогрес. З’явився попит на інженерів і техніків для обслуговування машин. Поступово сформувався середній клас. Покращилася якість освіти

Також ознаками індустріальної революції стали масове залучення до виробництва й участі в житті суспільства жінок, початок боротьби жінок за рівні з чоловіками права. Підвищився загальний рівень життя, у побуті з’явилися технічні пристрої, що полегшили хатню роботу; багато товарів дешевшали і стали доступними для людей навіть з невеликим статком. Зріс рівень освіченості населення, відбувалося взаємопроникнення культур народів і континентів.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 9 клас Полянський 2022